Тернопіль - це Європа
Про проект


Тернопільський став (часто називають Тернопільським озером) – окраса міста. Його набережна - улюблене місце для прогулянок не лише містян, а й туристів. Її частина відреконструйована, встановлені скейт-парк, дитячі майданчики, тротуар облаштований велодоріжками. У місті також діє, прийнята депутатами міськради, «Комплексна програма розвитку водосховища «Тернопільський став» на 2017-2019рр», яка, здебільшого, стосується екологічних питань.
Проте, розвиток території, яка включає не лише акваторію, а й прибережну територію, є безсистемним та реалізується точково.
Європейський досвід урбаністики, яким ми цікавилися, спрямований на людиноорієнтований розвиток міста та справедливий розподіл міських благ. Це ж стосується і набережних. Запущений процес ревіталізації промислових портів, береги водойм перетворюються на продумані до дрібниць, комфортні та багатофункціональні громадські простори.
Різниця між містобудівними реаліями України та країн Євросоюзу – велика. І справа навіть не у нашому комуністичному минулому, а у свідомості усіх учасників цього процесу. Береги міських водойм, не зважаючи на заборону, обростають житловими будівлями, а доступ до них обмежують забудови приватного бізнесу; у воді продовжують виявляти сліди незаконних скидів, фіксують випадки браконьєрства. Тернопіль не має комплексної концепції розвитку локації Тернопільського ставу. Зрештою, такої немає і у цілого міста.
Загальна концепція розвитку Тернопільського ставу (та прибережних територій) повинна бути сформована не згори. Важливо, аби вона стала результатом комунікації кількох сторін містотворчого процесу, а саме взаємодії у системі Влада-Бізнес-Громадськість-Професіонали.
У підсумку, вони можуть домовитись про спільні дії, сподіватись на підтримку один одного та взаємоучасть.
Особливо важливо залучити до процесу мешканців міста, які повинні не лише впливати на рішення, а й брати активну участь у їх формуванні.
Сформувати спільне комплексне бачення використання, збереження та розвитку Тернопільського ставу, території навколо нього, та привернути увагу до необхідності цього – такою є основна мета нашої комунікаційної кампанії.
Проект втілюється у рамках проекту «Регіональні медіа, як активізатори громадськості в процесах європейської інтеграції України».
Проте, розвиток території, яка включає не лише акваторію, а й прибережну територію, є безсистемним та реалізується точково.
Європейський досвід урбаністики, яким ми цікавилися, спрямований на людиноорієнтований розвиток міста та справедливий розподіл міських благ. Це ж стосується і набережних. Запущений процес ревіталізації промислових портів, береги водойм перетворюються на продумані до дрібниць, комфортні та багатофункціональні громадські простори.
Різниця між містобудівними реаліями України та країн Євросоюзу – велика. І справа навіть не у нашому комуністичному минулому, а у свідомості усіх учасників цього процесу. Береги міських водойм, не зважаючи на заборону, обростають житловими будівлями, а доступ до них обмежують забудови приватного бізнесу; у воді продовжують виявляти сліди незаконних скидів, фіксують випадки браконьєрства. Тернопіль не має комплексної концепції розвитку локації Тернопільського ставу. Зрештою, такої немає і у цілого міста.
Загальна концепція розвитку Тернопільського ставу (та прибережних територій) повинна бути сформована не згори. Важливо, аби вона стала результатом комунікації кількох сторін містотворчого процесу, а саме взаємодії у системі Влада-Бізнес-Громадськість-Професіонали.
У підсумку, вони можуть домовитись про спільні дії, сподіватись на підтримку один одного та взаємоучасть.
Особливо важливо залучити до процесу мешканців міста, які повинні не лише впливати на рішення, а й брати активну участь у їх формуванні.
Сформувати спільне комплексне бачення використання, збереження та розвитку Тернопільського ставу, території навколо нього, та привернути увагу до необхідності цього – такою є основна мета нашої комунікаційної кампанії.
Проект втілюється у рамках проекту «Регіональні медіа, як активізатори громадськості в процесах європейської інтеграції України».